Тип сорту: зимовий, пізній, великоплідний, високоврожайний Походження: Франція, старовинний сорт Рік походження: відомий із 1760 року Період збору: кінець вересня – початок жовтня Споживча стиглість: приблизно через 15–20 днів після збору Вага плоду: у середньому 160–190 г, великі плоди — 200–250 г Форма плоду: видовжено-грушоподібна, злегка асиметрична Колір плоду: при зборі зеленуватий, після достигання — світло-жовтий або лимонно-жовтий, іноді з легким рожевим рум’янцем Особливість плоду: на частині груш може бути характерна поздовжня коричнева смужка від плодоніжки до чашечки Смак: кисло-солодкий, освіжаючий, при достиганні стає м’якшим і приємнішим Аромат: легкий, ніжний М’якоть: біла, соковита, дрібнозерниста, середньої щільності Шкірка: гладенька, досить щільна Плодоношення: рясне Початок плодоношення: приблизно з 5–6 року, на айвовій підщепі — з 4–5 року Врожайність: дуже висока, у дорослих дерев може бути періодичною Дерево: сильноросле, довговічне Крона: широка, пірамідальна, густа Запилення: самобезплідний, триплоїдний сорт із практично стерильним пилком Хороші запилювачі: Вільямс, Улюблениця Клаппа, Олів’є де Серр Транспортабельність: хороша Лежкість: хороша Зберігання: приблизно 1–2 місяці після збору, у прохолодних умовах Морозостійкість: хороша Посухостійкість: висока Стійкість до захворювань: середня стійкість до парші, у вологі роки рекомендовані профілактичні обробки Призначення: свіже споживання, зберігання та домашня переробка
Опис сорту
Груша Кюре — знаменитий старовинний пізній зимовий сорт, який цінується за великі плоди, дуже високу врожайність, хорошу транспортабельність, зимостійкість та невибагливість до умов вирощування. Сорт має французьке походження. Він був випадково знайдений у 1760 році у Франції священником Леруа, який і почав його поширювати. Знімна стиглість плодів настає переважно наприкінці вересня – на початку жовтня. Одразу після збору м’якоть ще досить щільна, а повні споживчі якості груші набувають приблизно через 15–20 днів лежання. Плоди вище середнього та великого розміру, переважно масою 160–190 г, а найбільші можуть досягати 200–250 г. Форма видовжено-грушоподібна, іноді трохи асиметрична. Однією з характерних сортових ознак є поздовжня коричнева смужка, яка на частині плодів проходить від плодоніжки до чашечки. Під час збору шкірка зеленувата. У процесі достигання плоди стають світло-жовтими або лимонно-жовтими, а на сонячному боці іноді з’являється дуже легкий рожевий рум’янець. М’якоть біла, соковита, дрібнозерниста, середньої щільності. Біля насіннєвої камери можуть відчуватися окремі кам’янисті клітини, що є природною сортовою особливістю. Смак кисло-солодкий, освіжаючий. Важливо не поспішати зі споживанням одразу після збору — під час лежання смак помітно покращується, м’якоть стає ніжнішою, а кислотність м’якшою. Сорт характеризується дуже високою продуктивністю. Дорослі дерева здатні формувати надзвичайно рясні врожаї, але при перевантаженні плоди можуть дрібнішати, тому важливі правильна обрізка та нормування. Дерево сильноросле та довговічне, формує широку густу пірамідальну крону. При великому навантаженні урожаем кінці гілок можуть поникати. У плодоношення Кюре вступає приблизно на 5–6 рік, а на айвовій підщепі — приблизно на 4–5 рік після посадки. Кюре — триплоїдний самобезплідний сорт. Його пилок практично стерильний, тому поруч необхідно висаджувати сумісні сорти-запилювачі. Добре підходять Вільямс, Улюблениця Клаппа та Олів’є де Серр. Водночас сам Кюре не слід використовувати як основний запилювач для інших сортів груші. Плоди добре тримаються на дереві та мають хорошу транспортабельність. За правильного збору в прохолодному сховищі вони можуть зберігатися приблизно 1–2 місяці. Кюре характеризується хорошою зимостійкістю та високою посухостійкістю. Навіть після підмерзання дерево здатне добре відновлюватися та надалі рясно плодоносити. Сорт досить невибагливий до ґрунтів, однак найбільші та найсмачніші плоди формує на родючих, достатньо зволожених ділянках із хорошим сонячним освітленням. До парші стійкість середня. У роки з тривалою вологою погодою ураження може посилюватися, тому бажані стандартні профілактичні обробки. Кюре добре підходить для споживання у свіжому вигляді після достигання, а також для різних видів домашньої переробки.
Переваги сорту
🍐 пізній зимовий сорт 🍐 великі плоди 160–190 г 🍐 окремі груші 200–250 г 🍐 характерне красиве лимонно-жовте забарвлення 🍐 соковита м’якоть 🍐 смак покращується після нетривалого зберігання 🍐 дуже висока врожайність 🍐 довговічне дерево 🍐 плоди добре тримаються на гілках 🍐 хороша транспортабельність 🍐 хороша лежкість 🍐 хороша зимостійкість 🍐 висока посухостійкість 🍐 невибагливість до ґрунтів 🍐 добре відновлюється після підмерзання 🍐 перевірений часом сорт для домашнього саду Груша Кюре — надійний пізній зимовий сорт із великими плодами, високою врожайністю та хорошою лежкістю. Зимостійкість, посухостійкість, невибагливість і здатність плодів покращувати смак під час зберігання роблять Кюре особливо цікавим для домашнього плодового саду.
